Поселення
«Кам’яна Могила - II»

Археологічна пам’ятка місцевого значення поселення «Кам’яна Могила - ІІ»

 

Пам’ятка розташована на мисі надзаплавної тераси, на південний схід від підошви пагорба Кам’яна Могила, недалеко від сучасного русла р. Молочної. На сьогоднішній день поверхня пам’ятки задернована, більша її частина вкрита лучною рослинністю та подекуди поросла кущами Терену, і лише її південна частина засаджена деревами Акації, Гледичії та Скумпії.

Приблизна площа поселення близько 1 га, розкопками досліджено близько 200 м². Частина культурного шару пам’ятки знищена широким протитанковим ровом, який поділяє пам’ятку на дві частини – східну та західну, а також пошкоджена декількома дренажними ровами, які прокладено через її південну та північну частини.

Пам’ятка датується кінцем VІ – першою половиною V тис. до н.е. (енеолітом), ІІІ – ІІ тис. до н.е. (епохою бронзи) та ІІІ ст. до н.е. – ІІ ст. н.е. (сарматським часом). Поселення відкрито В.М. Даниленком у 1933 році та частково досліджене ним же в 1933-1934 та 1947 роках. В 1952, 1954 роках пам’ятку шурфовано М.Я. Рудинським та М. Макаревичем. У 2015 - 2016 роках пам’ятка досліджувалась В.С. Джосом.

Досить довго уявлення про пам’ятку базувалися на основі коротких, досить суперечливих, повідомлень В.М. Даниленка, які були наведені в його працях. В невеликій публікації присвяченій Приазовській експедиції 1947 р. дослідник повідомляє про те, що пам’ятка відноситься до доби неоліту. Згодом, в своїй монографії «Кам’яна Могила» В.М. Даниленко двічі згадує цю пам’ятку, перший раз як поселення, що датується добою бронзи, другий раз, як двошарову пам’ятку, яка характеризується залягаючим в гумусі шаром часів пізньої бронзи, а також ранньоенеолітичним шаром, який залягає глибше, в основі бурого піщаного підґрунтя.

За спостереженнями В.М. Даниленка культурний шар доби раннього енеоліту утворював не суцільне залягання археологічних матеріалів, а окремі скупчення, які лежать в одній площині. Під час розчистки шару дослідником зафіксовано два скупчення: купу великих відщепів з однакового сірого кременю та розвал однієї округлої посудини з плоским дном і комірцем на вінцях. Також в цьому шарі було знайдено фрагменти, інших, подібних за формою посудин, а також крем’яні вироби серед яких слід виділити: пластини шириною 2 – 3 см, кінцеві скребки, наконечник стріли витягнутої трикутної форми з прямою основою, тесло виконане з масивної пластини з заокругленим робочим краєм, оброблене з боку спинки регулярною, майже струмчастою ретушшю. Крім інших знахідок слід відмітити рибальське грузило з сіро-зеленого жировика, та шматок гранично прозорого гірського кришталю. Виявлені матеріали даного культурного шару характерні для другого етапу Азово-Дніпровської культури. Культурний шар епохи бронзи (ІІІ – ІІ тис. до н.е.) представлено переважно керамікою.

Археологічні дослідження пам’ятки, проведені В.С. Джосом у 2015 – 2016 роках, були зосередженні в її західній частині. У результаті цих робіт було досліджено три хронологічні горизонти. Верхній малопотужний культурний шар, який відноситься до часів сарматського періоду, містив невелику кількість кісток тварин, декілька фрагментів червоноглиняних кружальних посудин (стінки, фрагмент ручки і фрагмент денця) та залишки залізного виробу.

Нижче шару сарматського періоду залягав потужний (до 0,8 м) шар доби середньої бронзи. Знахідки з цього шару представлені численними кістками тварин, фрагментами ліпного посуду (вінця, стінки, денця), а також уламками кам’яних та крем’яних знарядь. Деякі фрагменти ліпного посуду прикрашені одним або декількома гладкими або розчленованими косою насічкою та пальцевими вдавленнями, наліпними валиками. Посуд із цього шару має аналогії серед пам’яток степового варіанту культури кола Бабине.

Крім того, нижче культурного шару доби середньої бронзи, був простежений малопотужний шар доби енеоліту. Знахідки з цієї верстви представлені поодинокими кістками тварин (деякі з них обвуглені) та уламками кременю.

Пам’ятка доповнює археологічну карту Приазов’я, визначає заселення місцевості впродовж багатьох історичних періодів і є невідтворним джерелом з реконструкції регіональної історії.

Show grid