20 березня 2017 - весняне рівнодення!

Астрономічний початок весни настає в День весняного рівнодення. В залежності від часового поясу, дата весняного рівнодення може змінюватися на добу. У цьому році рівнодення припадає на 20 березня. Цей день завжди вважався особливим, адже зима в Північній півкулі поступається місцем весні, тривалість дня стає приблизно однаковою тривалості ночі, і тепер день починає збільшуватись, а ніч зменшуватися.

Хоча день приблизно дорівнює ночі в цей день, на ділі світлий час доби триватиме довше. Це пов’язано з тим, що Сонце буде освітлювати Землю ще до того, як його диск з’явиться над горизонтом. У день весняного рівнодення Сонце встає на сході, а сідає на заході. Якщо спостерігати за Сонцем на полюсах, то воно буде рухатися прямо вздовж горизонту.

З давніх часів у народів Північної півкулі цей день є одним з найважливіших днів року, адже початок весни завжди асоціювався з початком нового життя, а значить, саме в цей день наступав Новий рік. Новий рік в день весняного рівнодення святкують дотепер у країнах Великого шовкового шляху, включаючи Іран, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Афганістан, Узбекистан, Азербайджан, Туркменістан. Це Міжнародний день Наврез або Новий рік за сонячним календарем. Це свято відзначали ще древні зороастрійці, а після завоювання країн Близького Сходу арабами свято не втратило своєї актуальності серед корінного населення.

Крім того, мало хто знає, але саме настання дня весняного рівнодення допомагає вирахувати дату католицького Великодня. Для цього після дня весняного рівнодення шукають перший повний місяць, а потім вибирають першу неділю після повного місяця. В цей день відзначається Великдень. У православному календарі підрахунки дещо інші, тому не завжди день католицького і православного Великодня співпадають.

В англійській мові слово Easter і в німецькій – Ostern, яке означає «Великдень», має відношення до свята весняного рівнодення, воно походить від тевтонського слова Eostre або Ostara (Остара або Еостра) – імені Богині весни і ранкової зорі. Стародавні кельти і германці дуже шанували це свято, що знаменувало собою початок хліборобського сезону. Вважалося, що в цей день богиня Остара виходить з підземного царства і її потрібно вшановувати різними частуваннями, включаючи фарбовані яйця і булки, які були символами нового життя. До речі, про богиню згадувалося ще задовго до Різдва Христового, приблизно в кінці 2-го тисячоліття до нашої ери, а Християнство перейняло деякі давніші традиції.

День весняного рівнодення є однією з точок так званого «Колеса», яке, як і «Колесо життя», ділиться на кілька етапів: Народження (весняне рівнодення), Розквіт (Літні сонцестояння), Зрілість (Осіннє рівнодення) і Смерть (Зимове сонцестояння). У день весняного рівнодення починається нове життя, природа оживає, відбувається оновлення і відродження.

У стародавніх слов’ян-язичників з’явилося свято Масниця. Зараз прийнято відзначати Масляну дещо раніше, до початку Великого посту. Коли Паска досить рання, Масниця випадає практично на зиму, а в давнину це свято збігалося з днем весняного рівнодення. Пекти млинці – символи яскравого золотого Сонця – було прийнято тоді, коли весна вступає у свої права. Цей звичай дійшов до наших днів.

Вважається, що саме у цей день можно повністю очиститись від зурочення чи прокляття, від всіх негараздів минулого року. Для цього потрібно прибрати оселю, робоче місце, прийняти ванну з відварами запашних трав і думати тільки про добре. Ажде негатив і образи у цей день можуть "законсервуватися" і псувати весь наступний рік. Також рекомендується в цей день написати на папері всі погані думки, пов'язані з неприємними подіями, що відбулися за рік, і спалити цей папір. Таким чином, саме цей день сприяє остаточному "позбавленню" від негативної енергії, а також від хвороб, що виникли на її тлі.

Любі жінки! Колектив НІАЗ "Кам'яна Могила" вітає Вас зі святом краси, любові і ніжності - Жіночим днем! Бажаємо Вам не тільки сьогодні, а й кожен день, життя легкого, як весняний вітерець, лагідного, як березневе сонечко, радісного, як природа, що дочекалася пробудження!

Шановні колеги! Запрошуємо Вас прийняти участь в роботі наукової конференції «Вивчення, збереження та використання об’єктів археологічної спадщини: проблеми та перспективи». Конференція буде проводиться 15-16 червня 2017р. на базі Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила».

На конференції передбачається розглянути наступні напрямки:
- Проблеми та перспективи вивчення об’єктів археологічної спадщини.
- Проблеми та перспективи збереження об’єктів археологічної спадщини.
- Проблеми та перспективи використання об’єктів археологічної спадщини.
- Охорона об’єктів археологічної спадщини, включених та пропонованих до включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
- Роль музеїв у збереженні та популярізації археологічної спадщини.
- Збереження, наукове вивчення колекцій, використання музейних предметів та модернізація фондової роботи.

За матеріалами конференції планується видання наукової збірки. Для участі у конференції просимо до 15 березня 2017 р. надіслати електронною поштою до Оргкомітету ЗАЯВКУ учасника з поміткою «Конференція 2017». СТАТТІ до збірки надсилати до 15 травня 2017 р.

Адреса Оргкомітету та контактні телефони: Національний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила» 72350, Україна, Запорізька обл. Мелітопольський р-н, смт. Мирне Тел.: (0619) 49-46-70, (0619) 43-70-37. E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду Контактна особа – Пеньова Ольга Вікторівна, тел. (097) 39-08-363.

ЗАЯВКА на участь у науковій конференції «Вивчення, збереження та використання об’єктів археологічної спадщини: проблеми та перспективи» 15-16 червня 2017р., смт. Мирне:
Прізвище, ім'я по батькові
Місце роботи
Посада
Наукова ступінь та наукове звання
Робоча адреса, телефон
Електронна пошта
Тема доповіді
Використання аудіовізуальних засобів

ВИМОГИ до оформлення статей:
1. Матеріали приймаються українською, російською та англійською мовами в електронному варіанті (формат Word).
2. Статті повинні включати: УДК (друкується зверху зліва звичайним шрифтом); через 1 інтервал справа напівжирним курсивом друкуються ініціали та прізвище автора; через 1 інтервал по центру – назва статті напівжирними прописними літерами; через 2 інтервали симетрично до тексту звичайним курсивом – анотація (не менше 500 знаків) і ключові слова українською мовою (6-10 слів); після цього через 2 інтервали – основний текст; в кінці статті через 2 інтервали симетрично до тексту заголовок “ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА”, формування списку здійснюється в ручному режимі у стовпчик по мірі згадування у тексті; через 2 інтервали анотації (не менше 500 знаків) та ключові слова англійською та російською мовами (6-10 слів), в анотаціях вказуються прізвище та ініціали автора, а також назва статті.
3. Обсяг авторських рукописів: статті – 6-12 сторінок; усі поля 2 см; шрифт Times New Roman, розмір шрифту -12 кеглів, стиль “нормальний” (“звичайний”); міжрядковий інтервал – 1,0; абзацний відступ – 1,25 см (в автоматичному режимі); текст друкувати без переносів. 
4. Посилання на джерела та літературу в тексті подаються за таким зразком: [6, с. 12], де 6– номер джерела за списком використаних джерел, 12 – сторінка. Посилання на декілька джерел одночасно подаються таким чином: [1; 4; 8] або [2, с. 32; 9, с. 48; 11, с. 257]. Посилання на архівні джерела – [15, арк. 258, 231зв]. Пробіли в дужках не ставляться. Авторські примітки оформлюються наприкінці сторінок з використанням символу * як знаку виноски.
5. Список використаних джерел «ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА» подається наприкінці статті (розмір шрифту – 12, через 1 інтервал) в порядку згадування джерел у тексті згідно з новими вимогами(Бюлетень ВАК України. – 2009. – № 5), відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». Слова «там само», «там же» - не використовувати.
6. До тексту додаються: 1) ілюстрації; 2) список ілюстрацій; 3) підписи до ілюстрацій; 4) список скорочень; 5) анкета з відомостями про автора.

Оформлення малюнків: ілюстрації повинні надаватися окремим файлом в форматах jpg та tif з щільністю пікселів – 300 dpi. Таблиці формуються файлами розміром – 162 х 236 мм без відступів та підписів. Підписи подаються в кінці тексту статті з заголовком, що співпадає з назвою файлу ілюстрації.

Вітаємо з Водохрещенням!