Joom!Fish config error: Default language is inactive!
 
Please check configuration, try to use first active language

Національний історико-археологічний заповідник "Камяна Могила"

PostHeaderIcon Дослідники Кам'яної Могили

There are no translations available.

Кьопен Петро Іванович (19.2(2.3).1793, Харків - 23.5(4.6).1864, Крим, маєток Карабаг, біля Алушти) - російський вчений, статистик, етнограф, бібліограф, академік Петербурзької АН (1843). У 1837 р. побував на Кам'яній Могилі і написав про неї кілька статей. Незважаючи на стислість інформації П. І. Кьопена, вчений світ сприйняв ці повідомлення як факт існування печер в Північному Приазов'ї.







Веселовський Миколай Іванович (листопад 1844, Москва, - 30.3.1918, Петроград) - російський археолог, сходознавець. В кінці XIX століття М.І. Веселовський побував на Кам'яній Могилі, частково досліджував давні зображення в її гротах і печерах. Йому належить відкриття гроту «Бика». Звіт Археологічної Комісії: «Розкопки Таврійської губернії» // ОАК за 1890 р. - Спб, 1893. - с. 3-4.








Бадер Отто Миколайович (1903, с. Олександрівське колишнього Гадяцького повіту Полтавської губернії - 1979 р.) - видатний російський археолог, творець пермської школи археологів. Керував Азово-Чорноморською експедицією Інституту історії матеріальної культури АН УРСР (1938 р.), яка досліджувала пам'ятник первісної культури - Кам'яну Могилу. Вчені відкрили гроти і печери з унікальними зображеннями (грот Мамонта-бика, «плити стоп», «кінські» плити, лінійно-геометричні зображення та ін), які дозволили відтворити побут та культуру стародавніх народів, які колись населяли український степ. Результати дослідження були відображені в роботі "Петрогліфи Кам'яної Могили // Палеоліт і неоліт України". К., 1947. - 297 с.-313.



Даниленко Валентин Миколайович (1913 р., с. Ново-Михайлівка Мелітопольського району Запорізької області - 1982, Київ) - український археолог, доктор історичних наук. Займаючись дослідженням Кам'яної Могили в 1934-1935 рр., він відкрив близько десяти місцезнаходжень прадавніх малюнків. У 1947 році В. М. Даниленко продовжив вивчення пам'ятника і поселення епохи неоліту і бронзи, розташованого на березі Червоного озера. Отримані матеріали переконали О. М. Бадера і В. М. Даниленко в тому, що наскальні зображення Кам'яної Могили є важливим історичним свідченням для розуміння духовної культури давніх народів Євразії. У 1971-1973 рр. Приазовська археологічна експедиція АН УРСР спільно з Мелітопольським краєзнавчим музеєм під керівництвом В. М. Даниленко та Б. Д. Михайлова вивчала Кам'яну Могилу. Вчені відкрили гроти Чаклуна і Чурінг, що містять, на думку В. М. Даниленко, гравіювання-малюнки оленя, двох вепрів, чаклуна, мамонта (?) та інші, які датуються добою пізнього палеоліту. Фундаментальні роботи В. М. Даниленко: «Неоліт України» (1969), «Енеоліт України» (1974), монографія «Кам'яна могила» (1986).

Рудинський Михайло Яковлевич (1887 р. Охтирка Харківської губернії (нині Сумської області) - 1958) - український археолог, доктор історичних наук. У 1951-1957 рр. вів вивчення пам'ятки, що дозволило по-новому поглянути на культурно-історичні комплекси малюнків Кам'яної Могили. Так, хронологічний діапазон малюнків був визначений епохою неоліту-бронзи (VI - початок I тис. до н. е.). В результаті багаторічних досліджень вже після смерті М. Я. Рудинського (у 1958 р. була видана монографія «Кам'яна Могила» (К., 1961), де зібрані всі відомі на той період малюнки з гротів і печер степового феномена, які за висновком автора стали «...одним із проявів того світорозуміння, яке склалося в межах широкого культурно-історичного поясу, що тягнеться через Старий Світ між Індією та Європейським узбережжям Атлантики».

Гладилін Владислав Миколайович (1935 р.) - історик, археолог. У 1961-1963 рр. разом з Б. Д. Михайловим вів роботу з вивчення Кам'яної Могили, в результаті чого були відкриті нові гроти. Знову був вивчений грот Бика, де на глибині двох метрів на стелі нижньої плити були знайдені малюнки биків, людей, лінійно-геометричні креслення  та ін. Підсумком наукових досліджень Кам'яної Могили стали публікації В. М. Гладиліна «До питання про вік наскельних малюнків Кам'яної Могили» та «Die Felsbider der Kamenaja Mogila in der Ukraine» (Німеччина), в яких він датував петрогліфи періодом від епохи мезоліту до епохи бронзи, тобто X-II тис. до н. е.

 

Михайлов Борис Дмитрович - засновник і перший директор Національного історико-археологічного заповідника «Кам'яна Могила» (1936-2008 рр.).


Історик-археолог. Заслужений працівник культури України, доктор філософії, автор чотирьох монографій, багатьох наукових і науково-популярних книг про унікальну пам'ятку давньої культури України - «Кам'яну Могилу», а також безлічі наукових статей і публікацій з історії та археології півдня України.

Б. Д. Михайлов був учнем відомого вченого В. М. Даниленко і разом з ним проводив археологічні розкопки на Кам'яній Могилі. Зокрема, він розкопав палеолітичні місцезнаходження поблизу Кам'яної Могили і знайшов нові зображення мамонтів, бізонів, птахів у самому святилищі, які довели пізньопалеолетичний вік найдавнішого шару зображень. Справжньою науковою сенсацією стало відкриття Борисом Дмитровичем гроту Вишапа-дракона, який був головним центром виконання хтонічних культів ямно-катакомбної епохи. Велике наукове значення мають відкриті Б. Д. Михайловим знаки писемності, які споріднені з консонантними абетками стародавнього Близького Сходу. В цілому, ця книга є найбільш повним зібранням відкритих на Кам'яній Могилі зображень.

Борис Дмитрович близько 40 років віддав вивченню цього монумента історії. Результатом дослідницької роботи Б. Д. Михайлова стало видання понад 100 наукових статей і публікацій у виданнях НАН України і Росії, а також монографії «Петрогліфи Кам'яної Могили» (1994, 1999, 2005), «Історія міста Мелітополя» (1998, 2006), «Загадки стародавнього Герроса», «Підземний «Ермітаж» Приазов'я» (1998, 2005, 2008), «Мелітополь: природа, археологія, історія» (2002, 2007), збірник наукових статей «Кам'яна Могила і його околиці» (2003, 2006, 2008), які неодноразово перевидавалися. У 2003 році вийшов фотоальбом «Кам'яна Могила - світова пам'ятка давньої культури в Україні», який став Книжкою року - 2004.

Б. Д. Михайлов був учасником 51-й Північно-Американської антропологічної конференції (Канада, р. Саскатун, 1993 р.), в р. Львові (1994), Москві (1990,1996,2005), Кишиневі (1995), Тирасполі (1996), Кемерово (1998), Харкові (1999), Києві (2002). Запрошувався на міжнародні конгреси вчених Італії, Іспанії, Португалії, Китаю.

У 1996 році ім'я Михайлова Б. Д., як відомого вченого сучасності, внесено до енциклопедичного довідника «Хто є хто», виданого в Італії (1996 р.), а в 1999 році внесено в Міжнародний довідник видатних людей ХХ століття «Життя славетних», який видано у 2000 році Американським біографічним інститутом при Конгресі США.

У серпні 1991 року Указом Президії Верховної Ради України Михайлову Б. Д. присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України». За багаторічну працю, збереження історико-культурної спадщини, високий професіоналізм Міністерством культури і мистецтв України у 2001 році Михайлов Б. Д. нагороджений Почесною відзнакою; Адміністрацією Президента України з нагоди Дня Незалежності України - нагороджений ювілейними медалями «10 років незалежності України» та «15 років незалежності України», у 2008 році Указом Президента Б. Д. Михайлов нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

вверх