В геологічному та історичному плані Кам'яна Могила – одна з унікальних пам’яток подібного роду
В геологічному та історичному плані Кам'яна Могила – одна з унікальних пам’яток подібного роду. Це останець пісковика Сарматського моря третинного періоду (XIV-XII млн. років до н.е.), яке займало територію Чорного, Азовського та Каспійського морів. Мільйони років тому тут була пісковикова мілина. Пізніше, коли виникло Понтійське море, на цьому місці утворилися вапнякові відкладення (вони й зараз добре простежуються на правому березі долини річки Молочної, поблизу с. Терпіння Мелітопольського району), у товщі яких був знайдений зуб кита. Море пішло, запанувала пустеля. З’явилися червоно-бурі глини, які містили залізо та марганець. Згодом тут утворилася западина річки пра-Молочної, води якої проникали вглиб землі, а оксиди заліза та марганцю виходили на поверхню піску сарматського горизонту, утворюючи кам’янисту породу. Так поступово виник на цьому місці пісковиковий моноліт.
В період танення льодовика на півночі (його межа досягала району сучасного міста Дніпра, раніше – Дніпропетровська) «велика вода», стікаючи на південь, утворила долини річок. Внаслідок природного поглиблення русла річки Молочної, величезний острів опинився на поверхні долини. Під дією води та вітру первинний щит пісковика розколовся, а його уламки сповзли по піску, і виник своєрідний кам’яний пагорб. З плином часу плити набули дивовижних форм та обрисів. Нині на багатьох з них можна побачити відбитки молюсків Сарматського моря – жителів могутньої стародавньої водойми. Однак це не хаотичне нагромадження плит, а кам’яний панцир, що правильно розвалився й утворив печери та гроти, які виявилися дуже зручним для здійснення культових цілей древніх людей. В результаті археологічних досліджень було виявлено та зафіксовано 68 місцезнаходжень та близько тисячі зображень, які відображають господарство, побут, духовну культуру давніх племен, починаючи від епохи пізнього палеоліту (ХХІІ–ХVI тис. до н.е.) і закінчуючи епохою середньовіччя (X-ХІІ ст.). В основному ці малюнки протиралися на пісковику твердим каменем, утворюючи поглиблення, які лише іноді покривалися мінеральними червоними і чорними фарбами.