PostHeaderIcon Посудина епохи бронзи з с. Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області

Посудина епохи бронзи з с. Вознесенка Мелітопольського району Запорізької області
В музеї Національного історико-археологічного заповідника «Кам'яна Могила» експонується посудина, знайдена в 1975 р. Б.Д. Михайловим в результаті розкопок кургану епохи бронзи.У кургані було досліджено 11 поховань. В одному з поховань, яке датоване катакомбним часом (ХVII-XVI ст. до н.е.), був виявлений кістяк, що належав чоловікові 25-30 років. Біля голови похованого стояла догори дном ліпна посудина з плоским дном, округлим тулубом, з прямим коротким віночком.
sosud 12
На тулубі посудини гострим інструментом були нанесені лінійні малюнки. Під віночком розташований мотузковий круговий орнамент з трьох ліній, а нижче - вертикальні насічки, згруповані за 2, 3, 4, 5 і 7 штук, можливо, передають календарний рахунок. По краю дна посудини нанесені насічки. Сюжетна композиція на тулубі посудини має складну символіку з рослинним, зооморфним та антропоморфним елементами.
sosud 4

З приводу інтерпретації сюжету на даній посудині в 1990-х роках між археологами Б.Д. Михайловим і Ю.А. Шиловим відбулася наукова дискусія.

sosud 1

На думку Бориса Дмитровича, орнамент посудини можливо трактувати як зображення дерева в оточенні двох змій і антропоморфної істоти.

Після опублікування в 1982 році статті Б.Д. Михайлова з описом посудини, Ю.А. Шиловим була запропонована інша інтерпретація даного сюжету. У своїх роботах він намагався прив'язати даний сюжет до міфологічного персонажа Сходу Гильгамешу. Так, у своїй книзі «Прародина аріїв» Ю.А. Шилов пише: «... в першій основній частині піктограми представлений змієподібний зиґзаґ в оточенні двох різних антропоморфних персонажів і дерев які стоять за ними ... ця частина композиції повністю відповідає шумеро-аккадському канону зображень центрального епізоду «Поеми про Гільгамеша» - битві героя і його друга слуги Енкіду зі стражем священного гаю Хувавою ».

У свою чергу Б.Д. Михайлов зазначив, що на перший погляд, Ю.А. Шилов «для зручності» інтерпретації і співвіднесення з близькосхідними «аналогами» розірвав два важливих елементи: двох змій з вугловатими головами, які стоять в геральдичній позі навколо древа життя і явно складають тричленну композицію, а не є самостійними персонажами, пов'язані між собою міфологемою - «Епосом про Гільгамеша ».

Б.Д. Михайловим була зроблена скрупульозна копія малюнка, яка зліва направо читається так: древо з шістьма парними гілками, опущеними вниз; два кути, які гострими кутами протистоять один до одного; древо (що займає верхню частину тулуба судини) з трьома парними гілками, опущеними вниз; антропоморфна істота з рогами і зазначеною трьома рисками борідкою і зігнутим коліном правої ноги; змієподібна істота в згорнутому стані і вугловатим закінченнями голови з двох сторін; древо з шістьма парними гілками, опущеними вниз; змієподібна істота, в нижній частині має, як би розкриту "пащу" і у верхній частині подвійний кут - голову.

На думку Б.Д. Михайлова «героїв» далекосхідної поеми, описаних Ю.А. Шиловим не існує, на тулубі посудини присутня традиційна дуалістична міфологема: центральна - древо в оточенні двох змієподібних істот, і, другорядна - антропоморфна істота з борідкою серед двох хвойних дерев і двох кутів-символів. Що стосується самого сюжету на посудині, Б.Д. Михайлов зазначає, що присутність антропоморфної істоти, змій і трьох «древ життя» в якійсь мірі нагадує відомі печатки Месопотамії, прийняті західною наукою як епізоди з «Епосу про Гільгамеша».

Зіставляючи сюжет на посудині зі східними аналогами, Б.Д. Михайлов приходить до думки, що зображення антропоморфної рогатої істоти слід розуміти як образ генія-барана-козла, оживляючих тварин і природу. Присутність тричленної геральдичної композиції на посудині, швидше за все, свідчить про існування диференційованої структури первісного суспільства.

Як бачимо, при вивченні давніх сюжетів дуже важливо мати повний опис джерел. Складність у формуванні джерел полягає в тому, що зображення дуже важко розпізнаються і ця робота вимагає великого досвіду і знань. Б.Д. Михайлов відзначав, що при вивченні древніх сюжетів «... важливо правильно розпізнати і співвіднести малюнки з тим чи іншим видом тварини, антропоморфного зображення або окремими символами, певними образами, які становлять часом єдиний сюжетний вузол і дозволяють моделювати духовний світ давньої людини».